Яндекс.Метрика
Школьная интернет-газета
..... Херсонской общеобразовательной школы №45 г. Херсон .....

З історії створення Херсонської області

10
Херсонська область розташована на Півдні України, у басейні нижньої течії Дніпра, у межах Причорноморської низовини. На сході країни межує із Запорізькою, на півдні – з автономною Республікою Крим, на північному заході – із Миколаївською, на півночі – із Дніпропетровською областями.
На півдні Херсонщину омивають Чорне і Азовське моря, а також Сиваш (Гниле море). Ріка Дніпро поділяє область на дві частини – правобережну і лівобережну, яку ще називають Таврією.
Територія області становить 28,5 тис. кв. км, протяжність із півночі на південь – 180 км, із заходу на схід – 258 км.
Найбільш ранні сліди людини на території області відносяться до X-V тис. до н.е. У ІІІ – на поч. ІІ тис. до н.е. більшу частину Степу займали скотарські племена. Наприкінці ІV- на поч. І тис. до н.е. наш край починає заселятися значно густіше. У VІ-ІІІ ст. до н.е., кіммерійців витіснили і частково підкорили нові кочові племена скіфів, де утворили власну державу – Скіфію. Часи Київської Русі були представлені як кочовими племенами (печеніги, торки, половці), так і слов’янським населенням – у м. Олешшя, що знаходилося на території Великого Потьомкінського острова поблизу сучасного Херсона. Починаючи з ХV ст. територія майбутньої Херсонщини знаходилася під владою Османської імперії та Кримського ханства, частина земель у XVII – XVIII ст. входила до складу Кам’янської та Олешківської Січей. На хвилі національного опору початку 18 ст. січове товариство обрало Кошовим отаманом Гордієнка, козака Платнирівського куреня. Кость Гордієнко – випускник Київської духовної академії, як один зі складачів однієї з перших в історії людства демократичної Конституції («Конституції України Гетьмана Пилипа Орлика»). – останній уславлений кошовий отаман. На території Кам’янської Запорозької Січі (біля сучасного села Республіканець Бериславського району Херсонської області) на січовому цвинтарі до нашого часу збереглися могила Костя Гордієнка, і хрест на могилі. Курган з похованням отамана є складовою частиною пам’ятки національного значення «Кам’янська Запорозька Січ». Після російсько-турецьких війн (ХVIII ст.) на звільнені землі почали переселятися селяни із Київської, Полтавської, Нижегородської та інших губерній, що сприяло розвиткові у посушливих степах землеробства і скотарства. У 1796 році вся територія краю увійшла до складу новоствореної Новоросійської губернії. На початку XIX ст. правобережну частину її включено до складу Миколаївської губернії, а лівобережну – до Таврійської. У 1803 році створено Херсонську губернію і повіт із центром у Херсоні. Херсону судилося стати центром суднобудування для Чорноморського флоту. Важливі тодішні промисли – витоплювання сала і торгівля вовною.
У 1919 році Херсонську губернію розділили на Херсонську і Одеську, а у наступному її перейменували на Миколаївську область.
30 березня 1944 року була створена Херсонська область.

Адміністративно- територіальний розподіл

Адміністративно-територіальні одиниці
Кількість адміністративних районів Херсонської області – 18: Бериславський, Білозерський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Верхньорогачицький, Високопільський, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький, Каховський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький, Скадовський, Цюрупинський, Чаплинський.

Міста обласного підпорядкування – 3
(за станом на 1 січня 2005 року)

м. Херсон – 319,3 тис.осіб,
м. Нова Каховка – 72,2 тис.осіб,
м. Каховка – 38,0 тис.осіб.
Влада

Керівництво Херсонської обласної державної адміністрації складається з голови, першого заступника голови (знаходиться у відпустці по догляду за дитиною), заступника голови обласної державної адміністрації з питань агропромислової політики, екології та використання природних ресурсів, заступника голови обласної державної адміністрації з питань економіки, бюджетно-фінансової, соціальної політики, освіти і науки та охорони здоров’я, заступника голови обласної державної адміністрації з питань паливно-енергетичного комплексу, будівництва, житлово-комунального господарства, надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, заступника голови обласної державної адміністрації з питань транспорту, промисловості та розвитку інфраструктури, керівника апарату обласної державної адміністрації (тимчасово покладено функції з питань внутрішньої політики, молоді, спорту, культури і туризму, у справах неповнолітніх).
Також, відповідно до Закону України про місцеві державні адміністрації, склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.
У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.
Перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Кордони

Загальна чисельність населення регіону складає 1138,2 тис.чол., щільність – 40 чоловіки на 1 кв. км. У регіоні розташовано 9 міст, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених пунктів. Найбільші міста – Херсон, Нова Каховка, Каховка, Цюрупинськ.

Склад населення:
Міське – 683,8 тис. осіб, або 60,15% населення;
сільське – 453,0 тис. осіб, або 39,85%;
чоловіки – 528,1 тис. осіб , або 46,46% постійного населення;
жінки – 608,6 тис. осіб , або 53,54% постійного населення;
пенсіонери – 307 тис. осіб, 370 чол. на 1 тис. постійного населення.

Економічний потенціал

Промисловість

Херсонська область – індустріально-аграрний край з високорозвинутим сільським господарством і багатогалузевою промисловістю. Регіон забезпечує 35% загальнодержавного виробництва електромашин, 24% – бавовняних тканин, по 5,8% – зерна та насіння соняшника. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 66%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебуває 211 промислове підприємство, окрім того, функціонує 380 малих промислових підприємств.

Сільське господарство

Площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) – 1970,6 тис.га, з них ріллі – 1778,3 тис.га, зрошувальних земель – 425,6 тис.га.
В області проведено реформування 282 КСП, на базі яких створено 508 підприємств, в тому числі господарські товариства – 296 (58,3%), приватні підприємства – 101 (19,9%), сільгоспкооперативи – 44 (8,7%), державні підприємства – 25 (4,9%), інші – 42 (8,3%).
В агропромисловому комплексі області діє 293 економічно активних сільськогосподарських підприємств. Функціонують 15 агроторгових домів, активізована біржова торгівля. Торгівельні операції здійснюються на 48 оптово-плодоовочевих та продовольчих ринках. Крім цього, сільгосптоваровиробникам і особистим підсобним господарствам населення надають різноманітні послуги 45 обслуговуючі кооперативи, 410 ветеринарних пунктів та аптек, 277 пунктів штучного осіменіння, активно працюють 594 заготівельних пунктів сільгосппродукції, у тому числі по заготівлі молока 526. Проводиться робота по створенню двох оптових ринків у Каховському та Білозерському районі.
Реалізація сільськогосподарської продукції здійснюється через існуючу мережу магазинів та кіосків фірмової торгівлі, яких на сьогодні налічується 236.
Усе більше уваги звертають на агропромисловий комплекс Херсонщини вітчизняні і зарубіжні інвестори. За останні роки намітилась тенденція до збільшення капітальних вкладень у сільське господарство і підприємства, які вирощують та переробляють сільськогосподарську продукцію. Іноземні інвестиції в аграрний сектор надійшли із 15 країн світу. Основними країнами – інвесторами були Кіпр, Сполучене Королівство Великобританії, Австрія, Нідерланди, Швейцарія, Естонія, Німеччина.
В області проводиться ряд заходів по створенню привабливого інвестиційного клімату та сприяння залученню інвестицій в сільське господарство регіону. Залишається інвестиційно привабливим для інвесторів вирощування плодових і овоче-баштанних культур та розвиток галузі тваринництва. Вирощування виноградної лози дозволяє отримувати виноматеріал для виготовлення вина якістю, що не поступається якості сировини отриманої на знаних французьких виноградниках.
Основним фактором гарантованого отримання сільськогосподарської продукції для забезпечення продовольчої безпеки регіону є зрошення.
Впроваджується у виробництво новітня техніка поливу сільськогосподарських культур, зокрема крапельне зрошення, завдяки якому передові фермери одержуючи по 50-60 тонн огірків, по 100-110 тонн помідорів з одного гектара.
Ocнoвнi нaпpями виpoбництвa в гaлyзi pocлинництвa є виpoщyвaння зepнoвиx, нaciння coняшникy, oвочів.
Ocнoвнi нaпpями виpoбниuтвa в гaлyзi твapиниицтвa є cкoтapcтвo, cвинapcтвo, вiвчapcтвo. В області налічується 202,9 тис. голів великої рогатої худоби, з них 104,2 тис. голів корів, 174,2 тис голів свиней, 74,6 тис. голів овець та кіз, 2651,5 тис. голів птиці всіх видів.
З метою подальшого розвитку тваринництва у населення проводиться робота по створенню безприбуткових кооперативів по заготівлі та реалізації молока переробним підприємствам, організації кормових дворів, створення пасовищ для великої рогатої худоби за рахунок виділення малопродуктивних земель та земель запасу. Прикладом є проведення залуження в Каланчацькому районі, створення кормових дворів в ТОВ „Жовтневе” Великолепетиського, ДПДГ „Асканійське” Каховського району та інші.
Область має достатню племінну базу, яка може забезпечити в повному обсязі господарства всіх форм власності племінними ресурсами. Створено і функціонує 57 суб’єктів племінної справи, у тому числі по молочному скотарству – 10, з них 4 племінні заводи, м’ясному скотарству – 2, свинарству – 20, в тому числі 5 племінних заводів , вівчарству – 7, птахівництву – 7, конярству – 1.

Культура і традиції

На сьогоднішній день на території Херсонщини розташувались унікальні об’єкти природно-заповідного та культурно-історичного фонду. Найвідоміші з них біосферний заповідник «Асканія-Нова», Чорноморський біосферний заповідник, Азово-Сиваський національний природний парк.
Цікаві і унікальні, з точки зору історично-культурного надбання, експозиції розташовані у музеях. Краєзнавчий музей налічує багато пам’яток, що відображають розвиток культури на теренах сучасної Херсонщини. Побудована сучасна експозиція „Водні багатства” де центром є скелет 27 метрового синього кита.
У Херсонському художньому музеї ім. О.Шовкуненка знаходиться унікальне зібрання, що нараховує понад 7 тис. експонатів, серед яких роботи уславлених митців Ш.Айвазовського, О.Саврасова, І.Крамського, М.Пимоненко, В.Серова, М.Врубеля, К.Коровіна та інших творців ХУІІ – ХХ ст.
В останні роки на Херсонщині започатковано багато культурно-мистецьких заходів, про які говорять не тільки на Україні, а й у всьому світі. Чимала низка фестивалів і конкурсів різних рівнів збирає митців слова і пісні, музики і пензля. Перелік каже сам за себе: Міжнародний благодійний фестиваль «ТАВРІЙСЬКІ ІГРИ»; Міжнародний фестиваль «ЧОРНОМОРСЬКІ ІГРИ»; Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»; Міжнародна виставка-ярмарок «ТАВРІЙСЬКИЙ ЯРМАРОК»; Міжнародний фестиваль класичної музики «VIVAT, MUSICA!»; Всеукраїнський Благодійний фестиваль народної творчості «КУПАЛЬСЬКІ ЗОРІ»; Всеукраїнський фестиваль – конкурс авторських хореографічних творів «Верховинця степова криниця»; Всеукраїнський фестиваль народної музики «ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ»; Всеукраїнський фестиваль національних культур «Таврійська родина». І це лише частина того, що рухає культурне життя Херсонщини.

Природа та екологія

Ландшафт – рівнинна поверхня, більшість території регіону розташована у степовій зоні. Водні ресурси: омивається Чорним та Азовським морями, головна річка – Дніпро. В межах регіону знаходиться більша частина Каховського водосховища та Дніпровський лиман. Ґрунт – переважно чорнозем і темнокаштановий. Клімат: помірно-континентальний. Кількість опадів становить 350-500 мм. Корисні копалини: надра багаті на цементні та цегляно-черепичні глини, скляні піски, мергель, вапняк, сіль, торф, газ.